Реконструкція ЦУМу: Як покласти край свавіллю

CUMУ самісінькому центрі столиці – на розі вулиць Хрещатик та Б.Хмельницького уже два роки ведеться масштабна реконструкція ЦУМу.

Ситуація вийшла у публічну площину не так давно –  у грудні минулого року, коли після тривалих і непростих дискусій Київрада майже двома третинами голосів відмовила компаніям-забудовникам у додатковому відведенні земельних ділянок для розширення будівельного майданчику ЦУМу.

Перед громадськістю та ЗМІ депутати відкрито пояснили такий свій крок: були наявні факти серйозного пошкодження будівлі міськради, а також прилеглих будинків.

Крім того, зайняття додаткових територій, на яких нині ведеться будівництво, відбулося без відповідного рішення.

Залишається і низка інших спірних питань, окремі з яких розслідують правоохоронні органи.

Ні для кого не є секретом, але дозволю собі нагадати, що компанії-забудовники пов’язані з одіозною особистістю українського бізнес-середовища Рінатом Ахметовим.

Цікавим стало те, що окремі ЗМІ поспішили “по-своєму” висвітлити позицію депутатського корпусу.

Сам факт реагування групи депутатів міськради на наявність можливих порушень забудовника вони охарактеризували, як бажання “захопити” будівлю ЦУМу, котра належить Ахметову, йому ж у своїх матеріалах відвели роль жертви “злих” столичних депутатів.

Тому, щоб зняти будь-які спекуляції навколо цієї теми, зазначу єдине: публічно обговорюючи ситуацію, що пов’язана із реконструкцією ЦУМу, ми прагнемо одного – привернути увагу громадськості та, можливо, компетентних органів до проблемних моментів процесу здійснення цього будівництва.

Активна реконструкція будівлі ЦУМу проводиться з 2013 року. До неї дотичні компанії ТОВ “Столичний ЦУМ”, “Еста-холдинг”, “СКМ” та інші.

Упродовж цього періоду до певних етапів будівництва виникала низка нарікань з боку керівництва секретаріату міськради.

Ці скарги були пов’язані із захопленням території самої міськради, неналежним розташуванням будматеріалу, порушенням умов для нормального функціонування органів та служб, які знаходилися в сусідній будівлі.

Згодом, це будівництво почало завдавати суттєвої шкоди будівлі міськради – з’явилися тріщини, а сама будівля (1952-1957 року забудови – авт.) стала просідати.

Зверну увагу, що до моменту відмови Київрадою в землевідведенні, представники Ахметова не поспішали хоч якось врегулювати виникаючі проблеми.

Лише після публічної критики на засіданні міськради, вони дали про себе знати.

Також були заштукатурені окремі тріщини, хоча очевидно, що ця “косметика” не вирішує проблеми в глобальному сенсі.

На думку працівників муніципального органу, так звані “фахівців”, яких приводить забудовник у стіни міськради, лише заспокоюють присутніх – насправді ж ґрунтовне вивчення причин руйнування будівлі на Хрещатику, 36 не проводиться.

На сьогодні ситуація є такою, що працівники Київради та міськадміністрації постійно побоюються перебувати у своїх кабінетах в тій частини будівлі, яка наближена до зазначеного будівництва.

Видається доволі знаковим, що найбільше потерпає від дій забудовника управління з питань запобігання та виявлення корупції – воно знаходиться найближче до будмайданчика.

За іронією долі саме цьому, нещодавно створеному управлінню, якраз і випала нагода детально проаналізувати всі правовідносини, що виникли між попередніми очільниками адміністрації та забудовником у частині відчуження майна, отримання відповідних дозволів, погоджень та інших обставин будівництва.

Процес самовільного зайняття територій навколо ЦУМу розпочався ще на самому початку реконструкції об’єкту.

Тоді за доволі дивних обставин до забудовника перейшла у власність допоміжна споруда міськради, яка була розташована поблизу території ЦУМу.

Як стверджують працівники міськради, умовою такого продажу була “гарантія” товариства збудувати у дворі міськради таку ж споруду.

Отримавши бажаний об’єкт, компанія-забудовник забула про реалізацію цієї гарантії.

Більше того, придбавши будівлю у 25 м. кв., ця донецька компанія прагне отримати ділянку втричі більшу, а по факту – вже зайняла її за рахунок території міськради.

Реально ж, будівництвом охоплено ще більшу частину, адже техніка та будівельні матеріали знаходяться за межами і цієї ділянки.

На іншій земельній ділянці, площею 118 м. кв, знаходилася будівля (68 м. кв.) ТП “Київенерго”, яка два роки тому формально перейшла у власність ТОВ “Столичний ЦУМ”. Умовою переходу земельної ділянки новому власнику будівлі було її цільове використання.

Наразі ж, будівля зруйнована, а на ділянці вже давно ведуться будівельні роботи.

Таким чином виходить, що незважаючи на норми закону щодо необхідності отримання відповідного рішення органу місцевого самоврядування (Київради), Ахметов через свої компанії фактично вже давно веде будівництво на цих ділянках, а рішення депутатського корпусу йому потрібне лише для того, що легалізувати свої дії.

А коли цей процес почав складатися не так легко, як очікувалося, посипалися погрози і звинувачення.

Після відмови перший раз у такому землевідведенні прес-служба забудовника поспішила заявити, що компанія подасть на міськраду до суду.

Більше того, поширила інформацію про можливе затягування терміну введення в експлуатацію зазначеного універмагу через провину депутатів.

Хоча насправді всім відомо, що темпи будівництва цього об’єкту не зменшувалися навіть в часи Революції гідності.

Отримавши погрозу щодо перспективи судового спору, ми з колегами-депутатами звернулася до прокурора міста щодо перевірки фактів самовільного захоплення вище зазначених земельних ділянок.

Нині за результатами розгляду цього депутатського звернення розпочато кримінальне провадження.

Донецька компанія Ахметова не гребує маніпулювати фактами в очах громадськості: вона звинуватила депутатів у тому, що через відмову у наданні ділянок в оренду, міський бюджет не отримає певні кошти.

Але насправді ми пропонуємо зазначеному інвестору довести свою соціальну відповідальність перед громадою Києва. На наш погляд, буде більш справедливо, якщо він не просто візьме в оренду на 5 років, а викупить за доволі пристойною ціною ці ділянки. Таким чином бюджет столиці реально отримає надходження, які так потрібні в цей скрутний економічний період.

Ми не приховуємо й того, що публічно порушуючи ці питання також прагнемо привернути увагу й акціонера цих компаній.

Хочемо запропонувати йому зареєструвати ТОВ “Столичний ЦУМ” як мінімум у столиці, щоб податки цією компанією сплачувались у бюджет Києва.

Вважаємо це немаловажним, бо станом на сьогодні депутатм пропонують віддати земельні ділянки товариству, яке зареєстроване в місті Донецьку на території, що непідконтрольна наразі українській владі, на вулиці – названій іменем одного з організаторів Голодомору в Україні – Постишева.

Аргументи про те, що здійснити таку перереєстрацію начебто неможливо – не приймаються. На тій підставі, що окремі енергетичні компанії, банк та інші товариства пана Ахметова успішно пройшли процедуру перереєстрації вже після початку військового вторгнення агресора у Східних областях.

І якщо пан Ахметов дійсно бажає довести своє прагне “вболівати за Україну”, ніщо не завадить йому зареєструвати свої підприємства на території, що підконтрольна українській владі, та сплачувати податки в бюджет рідної країни.

Повертаючись до ЦУМу, зазначу, що питання цих двох землевідведень включено до порядку денного найближчого засідання і, напевно, буде підтримане нинішньою більшістю.

Разом із тим ми з колегами сподіваємось, що розголос, якого набула уся ця ситуація,  сприятиме хоч частковому вирішенню порушених питань та приведенню відповідних дій у правове поле. Крім того ми маємо надію, що громадськість пильно наглядатиме за цим будівництвом, особливо наземної частини об’єкту.

Віталій Павлик, колонка автора “Українська правда. Київ”

Tags: , , , , , , , ,